Почечно-клітинний рак | Клінічна онкологія

Лапароскопічна резекція нирки з використанням радіочастотної абляції Б. Я. Алексєєв, А. С. Калпінскій, К. М. нюшка, В. А. Поляков, Н. В. Воробйов, А. Н. Андріанов ФГБУ «Московський науково-дослідний інститут ім . П. А. Герцена »Мінздоровсоцрозвитку Росії, Москва, Росія Лапароскопічна резекція нирки (ЛРП) є альтернативою відкритим оперативним втручанням у хворих локалізованим нирково-клітинним раком (ПКР) з пухлинами <3-4 см в діаметрі. до основних недоліків лрп відносять труднощі у створенні интраоперационного гемостазу і необхідність створення ішемії ниркової тканини. ми представляємо проміжні результати застосування нової методики, лрп з використанням радіочастотної абляції (рча) без ішемії, у хворих раннім пкр. у відділенні онкоурології мніоі ім. п. а. герцена в період з 2003 по 2011 рр. виконано 122 лрп, з них 51 (41,8%) хворому виконали стандартну лрп і 71 (58,2%) - лрп із застосуванням мірча. всі оперативні втручання виконані одним хірургом. групи були порівнянні по медіані віку та розміром пухлини (р> 0,05). Середній розмір пухлини склав 31,7 ± 11,5 мм (10-60 мм) в групі стандартної ЛРП і 28,1 ± 11,2 мм (11-80 мм) в групі ЛРП з Мірча. При ЛРП із застосуванням Мірча використовували монополярну установку Cool-Tip RF фірми Tyco-Valleylab з одноігольчатим зондом (17 Gauge, довжина - 20 см, робоча поверхня - 20 мм) і набором пасивних електродів. Введення зонда виробляли під УЗ-контролем по передбачуваної лінії резекції, відступаючи 5-7 мм від краю пухлини. Час абляції кожної точки залежало від опору тканини і в середньому склало 2 хв. Групи хворих були порівнянні за часом операції, тривалості ліжко-дня і частоті ускладнень. Достовірні відмінності виявлені тільки за ступенем крововтрати. Відзначено тенденцію до зменшення часу оперативного втручання у групі хворих, яким виконали ЛРП з Мірча. Середній час операції склало 137,8 ± 60,8 хв (60-360) для групи стандартної ЛРП і 117,1 ± 30,2 хв (75-200) ЛРП із застосуванням Мірча (p> 0,05). Медіана крововтрати при виконанні стандартної ЛРП склала 300 мл (50-2800), а для ЛРП із застосуванням Мірча - 100 мл (50-1100) (р0,05). За частоті інтра- і післяопераційних ускладнень у групі стандартної ЛРП і ЛРП із застосуванням Мірча виявилися порівнянні (11,8 і 16,9% відповідно). Ускладнення переважно зустрічалися на етапі освоєння методики. Час спостереження достовірно відрізнявся в групах, що було пов'язано з більш пізнім часом розробки методики ЛРП з Мірча (р0,05). За частоті інтра- і післяопераційних ускладнень у групі стандартної ЛРП і ЛРП із застосуванням Мірча виявилися порівнянні (11,8 і 16,9% відповідно). Ускладнення переважно зустрічалися на етапі освоєння методики. Час спостереження достовірно відрізнявся в групах, що було пов'язано з більш пізнім часом розробки методики ЛРП з Мірча (р <0,01). медіана часу спостереження в групі стандартної лрп склало 49,3 ± 40,2 міс (1-102), а в групі лрп з мірча - 31,7 міс (1-63). за час спостереження місцевих рецидивів і прогресування захворювання не виявлено. в даний час всі пацієнти живі з хорошою функцією нирок. ні теплової, ні холодової ішемії при виконанні лрп з мірча не проводили. позитивних хірургічних країв не спостерігали ні в одному випадку. застосування нової методики лрп з використанням мірча показало достовірні переваги в порівняльному аналізі зі стандартною лрп у формуванні интраоперационного гемостазу при виконанні органозберігаючих операцій на нирці. до основних переваг оригінальної методики відносяться: зменшення крововтрати і відсутність необхідності в ішемії паренхіми нирки. прогностична значущість клінічних і патоморфологічних чинників у хворих нирково-клітинним раком б. я. алексєєв, а. с. калпінскій, к. м. нюшка, г. а. франк, ю. ю. андрєєва, а. н. андріанов фгбу «московський науково-дослідний інститут ім. п. а. герцена »мінздоровсоцрозвитку росії, москва, росія мета дослідження - оцінити прогностичну значимість патоморфологічних чинників у хворих нирково-клітинним раком (пкр) без регіонарного і віддаленого метастазування і встановити їх вплив на загальну виживаність (ов) і виживання без прогресування (вбп ). у дослідження включено 543 пацієнта, яким у період з 1992 по 2009 рр. виконана радикальна нефректомія (не). не з лімфаденектоміей виконана 369 (67,9%) пацієнтам, не без лімфаденектомії - 174 (32,1%) пацієнтам. по клінічній стадії хворі були розподілені наступним чином: c t1a - 18,4%, c t1b - 27,5%, c t2a - 20,8%, c t2b - 3,9%, c t3a - 21,7% і c t3b - 7,7%. 33 (8,9%) пацієнта з наявністю регіонарних метастазів були виключені з подальшого аналізу. медіана часу спостереження склала 52 міс (1-206). протягом періоду спостереження рецидив підтверджено у 79 (14,5%) пацієнтів, 53 (9,8%) пацієнта померли від прогресування пкр; 14 (2,6%) пацієнтів померли з інших причин. статистично значуща кореляція відмічена між наявністю клінічних симптомів (r=0,21), стадією p t (r=0,24), розміром пухлини (r=0,26), наявністю некрозу в пухлинному вузлі (r=0,22), судинної інвазією (r=0,17), наявністю саркоматоідного компонента (r=0,16), ступенем диференціювання по фурману (r=0,15) і ймовірністю виникнення рецидиву (p <0,001). не відмічено кореляції між частотою виникнення рецидиву і гістологічним типом пухлини. при багатофакторному аналізі статистично значуща кореляція відмічена тільки між наявністю симптоматичних проявів, наявністю саркоматоідного компонента і некрозу в пухлинному вузлі (p <0,001). при аналізі лог-ранк 5-річна ов і вбп склала 91,6 і 87,5% у пацієнтів без симптоматичних проявів захворювання, 88,7 і 78,7% у пацієнтів з наявністю локальних симптомів і 64,3 і 51% у пацієнтів з системними симптомами (p <0,001). 5-річна вбп і ов у пацієнтів зі ступенем диференціювання за шкалою фурмана (g) i склала 91,3 і 97,2%; gii - 82,5 і 94,4%; giii - 70,8 і 80,2%. у пацієнтів зі ступенем диференціювання giv 3-річна вбп склала 33,3% (p <0,001). 5-річна ов і вбп при відсутності саркоматоідного компонента становила 88,6 і 81,6%, при наявності саркоматоідного компонента - 67,6 і 35,7% (p <0,001). виявлено статистично значущі відмінності між 5-річної ов і овр в залежності від наявності або відсутності некрозу в пухлинному вузлі: 94,3 і 87% при наявності некрозу і 78,2 і 96,2% при його відсутності (p <0,001). при наявності судинної інвазії 5-річна вбп і ов склали 64,5 і 75% в той час, як в її відсутності - 85,1 і 92,2% (p <0,001). за допомогою регресійного аналізу по cox встановлено, що найбільш важливими прогностичними факторами, що впливають на вбп у хворих пкр є стадія p t, наявність або відсутність симптоматичних проявів захворювання, наявність або відсутність саркоматоідного компонента і некрозу в пухлинному вузлі. найбільш важливими прогностичними факторами для ов є стадія p t, наявність або відсутність симптоматичних проявів захворювання і некрозу в пухлинному вузлі (p <0,05). стадія p t, наявність або відсутність симптоматичних проявів і некроз в пухлинному вузлі є найбільш важливими прогностичними факторами, що впливають на вбп і ов у хворих пкр. передопераційні прогностичні фактори наявності регіонарних лімфогенних метастазів у хворих нирково-клітинним раком без віддалених метастазів б. я. алексєєв, а. с. калпінскій, к. м. нюшка, г. а. франк, ю. ю. андрєєва, є. в. пряділова фгбу «московський науково-дослідний інститут ім. п. а. герцена »мінздоровсоцрозвитку росії, москва, росія питання про необхідність лімфаденектоміі (лае) при лікуванні хворих нирково-клітинним раком (пкр) залишається невирішеним. мета даного ретроспективного дослідження - встановити передопераційні фактори ураження лімфатичних вузлів у групі пацієнтів без збільшення лімфатичних вузлів і віддалених метастазів. другорядною метою дослідження було визначення впливу цих прогностичних факторів на загальну виживаність (ов) і виживання без прогресування (вбп). у дослідження було включено 543 хворих пкр, яким у період з 1992 по 2009 рр. виконана радикальна нефректомія (не). не з лае були виконані 369 (67,9%) хворим, не без лае була виконана 174 (32,1%) хворим. середній розмір пухлини в групі пацієнтів з лае склав 6,5 см (2-25). у групі з лае з клінічної стадії пацієнти були розподілені наступним чином: c t1a - 9,8%, c t1b - 31,7%, c t2a - 22,2%, c t2b - 12,2%, c t3a - 15, 2%, c t3b-c - 8,4%, c t4 - 0,5%. наявність локальної та / або системної симптоматики відзначалося у 58,1% хворих, яким була виконана лае. метастатичне ураження лімфатичних вузлів виявлено у 33 (8,9%) пацієнтів. з них у 19 (5,1%) - при передопераційному обстеженні, а у 14 (3,8%) - тільки за даними планового морфологічного дослідження. виявлено статистично значуща кореляція між наявністю симптоматичних проявів захворювання (r=0,16; p <0,001), клінічної стадії (r=0,27; p <0,001); розміром пухлини (r=0,18; p <0,001) і частотою метастатичного ураження лімфатичних вузлів. при багатофакторному регресійному аналізі статистично значуща кореляція виявлена ??тільки між клінічною стадією і частотою ураження лімфатичних вузлів (p <0,001). частота ураження лімфатичних вузлів залежно від розміру пухлини склала 2,4% при розмірі пухлини? 5 см; 5,6% при розмірі пухлини 5,1-10,0 см (p <0,05) і 19,1% при розмірі пухлини? 10,1 см (p <0,05). 5-річна вбп і ов значно відрізнялася залежно від розмірів пухлини: 93 і 96,7% при розмірі? 5,0 см, 74,2 і 83% при розмірі 5,1-10,0 см і 59,3 і 77 , 2% при розмірі? 10,1 см (p <0,001). 5-річна ов і вбп у пацієнтів без симптоматичних проявів захворювання склали 89,6 і 84,7%, при наявності локальних симптомів - 86,1 і 75,7%, при наявності системних симптомів - 61,1 і 50,6% відповідно (p <0,001). 5-річна ов у хворих, яким виконана лае склала 97,5% при стадії c t1a, 95,3% - при стадії c t1b, 88,2% - при стадії c t2a, 85,2% - при стадії c t2b, 63,8% - при стадії c t3a і 78,5% - при стадії c t3b-c (p <0,001). 5-річна вбп в залежності від стадії захворювання склала 97,5% при c t1a, 91,2% - c t1b, 78,8% - c t2a, 73,4% - c t2b, c t3a - 50,3%, c t3b-c - 54,0% відповідно (p <0,001). при багатофакторному регресійному аналізі по cox виявлена ??значуща кореляція між клінічною стадією і ов (p <0,001), а також між вбп і клінічною стадією і наявністю симптоматичних проявів захворювання (p <0,001). розмір пухлини, клінічна стадія і симптоматичні прояви є найбільш важливими прогностичними факторами для виявлення метастатичного ураження лімфатичних вузлів у хворих пкр. імовірність метастатичного ураження лімфатичних вузлів у хворих пкр при відсутності їх змін за даними передопераційного обстеження низька і становить 3,8%. ми рекомендуємо виконувати лае пацієнтам з пухлиною діаметром> 5 см або при збільшенні лімфатичних вузлів, виявлених при передопераційному обстеженні. Біопсія пухлин нирок у верифікації діагнозу І. М. Антонян, В. В. Мегера, Д. В. Щукін Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна Почечно-клітинний рак (ПКР) становить близько 3% усіх злоякісних пухлин у дорослого населення. Біопсія є важливим методом діагностики пухлинного процесу і визначення лікувальної тактики. Однак не у всіх випадках з метою визначення показань до оперативного лікування у пацієнтів з пухлинами нирок виконується біопсія. Це обумовлено декількома факторами: зараз є багато достовірних високоспецифічних, високочутливих і доступних методів діагностики (УЗД, КТ, МРТ); впровадження в клінічну практику органосохраняющей хірургії при пухлинах нирок, у тому числі лапароскопії; можливі ускладнення біопсії (кровотечі, сечові свищі, загострення хронічного пієлонефриту); собівартість дослідження; ризик «обсіменіння» пухлинними клітинами по ходу біопсійного каналу. Метою нашого дослідження була оцінка можливостей чрескожной пункційноїбіопсії пухлин нирок під УЗ-наведенням. У клініці урології ХМАПО виконувалася біопсія пухлин нирок у 18 пацієнтів за період з 1996 по 2011 рр. Усім хворим виконувалася чрескожная біопсія під контролем УЗ-наведення. Пункційна біопсія проводилася для виключення хибнопозитивних випадків ПКР. Даний діагноз за результатами доопераційного гістологічного дослідження підтвердився у 27,7%, у решти хворих були виявлені рідкісні пухлиноподібні утворення: світлоклітинний рак - 5 випадків, Онкоцитома - 2, ангіоміоліпома - 8, мультилокулярні кістозна пухлина - 2, первинна ниркова лімфома - 1. Результати біопсії з'явилися показанням до відкритої хірургії в 17 випадках: нефректомія виконана у 5 хворих (3 - світлоклітинний рак, 2 - кістозні пухлини); резекція нирки проведена у 12 (2 - ПКР, 8 - ангіоміоліпома, 2 - Онкоцитома). Біопсію нирки доцільно виконувати: пацієнтам з сумнівними результатами променевої діагностики (що відбувається дуже рідко) для виключення ПКР; пацієнтам, що утримуються від оперативного лікування; неоперабельним хворим для верифікації діагнозу та подальшого проведення таргетной терапії. Результати комплексного лікування хворих поширеним раком нирки у поєднанні з хіміоемболізація Д. Т. Арибжанов2, Н. К. Орманов1, Б. Д. Сексенбаев1, Б. А. Абдурахманов1, Ф. А. Сабірова2, А. Н. Орманов11Южно-Казахстанська державна фармацевтична академія, Казахстан2Отделеніе хіміотерапії та ендоваскулярної онкології, Казахстан Південно-Казахстанської обласного онкологічного диспансеру, Шимкент, Казахстан Щорічно в Південному Казахстані виявляють 55-65 нових випадків раку нирки (РП), з них 12-15% хворих звертаються до фахівців вже з наявністю метастазів і диссеминацией процесу. Єдиним радикальним методом лікування РП є хірургічна операція. Однак для лікування хворих з поширеним РП паліативна операція не завжди приносить бажаний віддалений результат. Мета дослідження - поліпшення результатів лікування хворих поширеним РП. З 2008 по 2012 рр. ми маємо досвід лікування 12 хворих з метастатичним РП, яких застосована чрескатетерную хіміоемболізація пухлини. Хворі були у віці 35-73 років. Чоловіків - 7, жінок - 5. У всіх хворих був діагностований метастатический РП T3Nх M1, рак правої нирки відзначений у 7 хворих, рак лівої нирки у 4 хворих, двосторонній РП відзначений у 1 пацієнтки. При зверненні у 3 пацієнтів була єдина функціонуюча нирка. У 7 були скелетні метастази, у 5 метастази в легенях. Гематурія відзначена у 4. Статус по Карновського був 60-70%. Всім хворим проведена масляна хіміоемболізація пухлини нирки (ліпіодол 5 мл + вінбластин 5 мг) з доемболізаціей гемостатической губкою, у 3 пацієнтів застосована селективна емболізація пухлини нирки. Далі пацієнтам зі скелетними метастазами проведена паліативна променева терапія з метою купірування больового синдрому при метастазах хребта, сумарна вогнищева доза (СОД) - 25 Грей. Другим етапом 3 хворим з метою ціторедукціі проведена нефректомія. Далі 8 хворих отримали 4-6 курсів іммунохіміотерапіі - вінкристин 2 мг 1-й і 8-й дні в / в + інтерферон альфа-2а 4,5 млн. МО підшкірно 1-10-й день + терапія клодронової кислотою 1500 мг в / в 1-й день, потім 1600 мг всередину з 2-го дня постійно протягом 1 року. 4 хворих другим етапом отримали імунотерапію з біфосфонатами (золедроновая кислота 4 мг 1 раз на місяць) в сочетеніі з таргетной терапією бевацизумабом 400 мг в / в 1 раз в 21 день, 6 курсів. 5 хворих з прогресуванням процесу були переведені на лікування таблетками сорафеніб по 800 мг всередину щодня протягом 6 міс. При динамічному спостереженні за вищевказаними хворими у 2 хворих протягом 4-5 міс в процесі лікування відзначено подальше прогресування процесу, вони були спрямовані на симптоматичне лікування. У 3 хворих після комплексного лікування відзначена стабілізація процесу і повне купірування больового синдрому в хребті, яке тривало протягом 12-13 міс. Після зазначеного терміну у хворих відзначено подальше прогресування процесу. 7 хворих в даний час продовжують лікування. Загальна 1-річна виживаність при комбінованому лікуванні вищевказаних пацієнтів склала 58,3%. 2-річна виживаність склала 33,3%. Застосування чрескатетерную хіміоемболізаціі в комплексному лікуванні хворих з поширеним РП є альтернативним методом вибору в лікуванні цієї складної категорії пацієнтів. Віддалені результати аналізу показали, що у 50-60% хворих цієї групи можливе отримати стабілізацію процесу протягом 1 року, а більше 30% хворим забезпечити 2-річну виживаність з гарною якістю життя. Результати комбінованого лікування хворих на рак нирки з наявністю скелетних метастазів у поєднанні з системною радіотерапією Самара-153 оксабіфором Д. Т. Арибжанов3, Н. В. Расулова2, Н. К. Орманов1, Б. Д. Сексенбаев1, Б. К. Нурмашев1, К . Р. Умарова3, А. Н. Орманов1 1Южно-Казахстанська державна фармацевтична академія, Шимкент, Казахстан 2Отделеніе радіоізотопної діагностичної лабораторії Республіканського Спеціалізованого Центру хірургії ім. акад. В. Вахидова, Ташкент, Узбекистан 3Отделеніе хіміотерапії та ендоваскулярної онкології Південно-Казахстанської обласного онкологічного диспансеру, Шимкент, Казахстан При раку нирки (РП) при первинному зверненні у 20-25% хворих діагностують метастази в кістках скелета. Висновки. Висновки. ? 5;