неділя, 26 квітня 2015 р.

Пункційні методи діагностики та лікування захворювань щитовидної залози - тема наукової статті з медицини і охорони здоров'я, читайте безкоштовно текст науково-дослідної роботи в електронній бібліотеці КіберЛенінка

           ? ня лімфатичних судин від 0,15 до 1,4 відн. од. в різних частотних характеристиках. Відзначається вирівнювання амплітуди скорочення лімфатичних судин нижньої кінцівки, і в різних частотних характеристиках вона становить від 0,6 до 0,2 відн. од. Особливо цікавими були результати гістологічних досліджень до і після проведеного лікування. На зрізах шкіри та підшкірної клітковини відзначалися скупчення 1_-форм стрептококів, які розташовувалися у вигляді змійок і округлих утворень по ходу деформованих лімфатичних судин. Спостерігалася масивна лімфогістіоцитарна інфільтрація - кількість лімфоцитів досягало 3550 в поле зору, кількість гістіоцитів - 23-30 в полі зору. Знаходилися ці клітини в основному навколо дрібних судин (венули, лімфатичні судини, капіляри). У стінці судин були явні ознаки склерозу. Візуалізувались переповнені лімфою судини, виявлялося скупчення лімфи в міжклітинному просторі. Також були виявлені 1_-форми стрептококів, що утворюють конгломерати, «змійки», ланцюжки. В поле зору їх кількість сягала 35-46. У хворих вторинним лимфостазом нижніх кінцівок, на тлі рецидивуючих бешихових запалень, після проведеного консервативного курсу лікування із застосуванням ендолімфаті-чеський фотодинамічної терапії, гістологічна картина виглядала наступним чином: зміни, що відбулися в епідермальному шарі шкіри і дермі, зберігалися, в підшкірній клітковині візуалізувались процеси побудови еластичних волокон, кількість лімфоцитів досягало 12-15 клітин в полі зору, кількість гістіоцитів - 4-8 клітин в полі зору. Стрептококи зберігалися у вигляді округлих утворень по 2-4 в полі зору, а в 4 препаратах вони виявлені не були. Лімфатичні судини брали ще менший діаметр, зменшувалася скупчення лімфи в міжклітинному просторі. У групі порівняння, за даними фотопігментоме-тріі, спостерігалося менше чітке фарбування відвідних лімфососудов, зменшувалася дифузія барвника в тканинах, і швидкість розсмоктування пігментної плями збільшувалася в середньому на 5-10% у порівнянні з вихідними значеннями. При обробці даних лінійних характеристик було зафіксовано зменшення асиметрії кінцівки по всіх рівнях вимірювань від 0,7 до 1,5 см. Відзначається вирівнювання амплітуди скорочення лімфатичних судин нижньої кінцівки, і в різних частотних характеристиках вона становить від 0,9 до 1,2 відн. од. Гістологічні зміни, що відбулися в епідермальному шарі шкіри і дермі, зберігалися, кількість лімфоцитів досягало 32-45 клітин в полі зору, кількість гістіоцитів - 14-18 клітин в полі зору. Зберігалися скупчення стрептококів у вигляді роз'єднаних ланцюжків і спіралей - 18-25 в полі зору. УДК 616.441-072.5-089.82 (045) Обговорення. Для оцінки ефективності лікування хворих вторинним лимфостазом нижніх кінцівок на тлі рецидивуючих бешихових запалень з точки зору доказової медицини проводилася оцінка достовірності тесту (індекс точності дослідження) та результатів лікування (відношення шансів бажаного до небажаного наслідків). При розрахунку основних показників вийшли наступні значення. Індекс точності = 81%, РСК (ризик результатів в контрольній групі = 65%, РСО (ризик результатів в групі порівняння) = 87, Відносний ризик = 1,3, САР (зниження абсолютного ризику) = 22%, СОР (зниження відносного ризику ) = 25%, ЗОШ (відношення шансів) = 4. Заключеніе.1. Стан периферичного лимфооттока у хворих із вторинним лимфостазом нижніх кінцівок залежить від ступеня пораженія.2. Використання ендолімфатичної фотодіна мической терапії дозволяє повністю знищити мікробні клітини і значно знизити лімфогісті- оцітарную інфільтрацію в м'яких тканинах конечності.3. Застосування даної методики в комплексі з консервативними заходами сприяє підвищенню ефективності лікування хворих з вторинними лімфостаз нижніх кінцівок на тлі рецидивуючих бешихових запалень і підготов-кеіх до оперативних вмешательствам.4. Відзначається різке зниження кількості рецидивів бешихи кінцівок на 75% порівняно з контрольною групою зі значним уповільненням прогресування лімфатичного отёка.5. Віддалені результати комплексного лікування хворих вторинним лимфостазом нижніх кінцівок на тлі рецидивуючих бешихових запалень вивчені з позиції доказової медицини, свідчать про високу ефективність розробленої методики. Бібліографічний список1. Покровський А. В., Савченко Т. В., Сапелькін С. В. Хірургічне лікування лімфедеми на сучасному етапі в світлі аналізу віддалених результатів кінцівок // Тези доповідей ii з'їзду лімфології Росії. СПб., 2005. С. 233-235.2. Бубнова Н. А., Кнорінг Г. Ю., Шатилов М. А. та ін. Системна ензимотерапія в комплексному лікуванні бешихи у хворих з супутніми лімфовенозна захворюваннями // Тези доповідей ii з'їзду лімфології Росії. СПб., 2005. С. 46-47.3. Жуков Б. Н., Каторкін В. Є., Яровенко Г. В. Використання лазеротерапії в передопераційної підготовки у хворих на хронічну лімфовенозної недостатністю нижніх кінцівок // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Лазерні технології в медичній науці і практичній охороні здоров'я» М., 2004. С. 20.4. Фіонік О. В., Семенов А. Ю., Бубнова Н. А., Петров В. С. Стандарти в лікуванні лімфедеми нижніх кінцівок // Тези доповідей ii з'їзду лімфології Росії. СПб., 2005. С. 324-325. Оригінальна статьяпункціонние методи діагностики та лікування захворювань щитовидної залози А. С. толстокорие - ГОУ ВПО Саратовський ДМУ ім. В. І. Розумовського Росздрава, заслужений лікар РФ, завідувач кафедри хірургії ФПК і ППС, професор, доктор медичних наук; Г. І. Єршова - ГОУ ВПО Саратовський ДМУ ім. В. І. Розумовського Росздрава, докторант кафедри хірургії ФПК і ППС, кандидат медичних наук; Ю. В. Коваленко - ГОУ ВПО Саратовський ДМУ ім. В. І. Розумовського Росздрава, асистент кафедри хірургії ФПК і ППС; С. А. Дергунова - ГОУ ВПО Саратовський ДМУ ім. В. І. Розумовського Росздрава, асистент кафедри хірургії ФПК і ППС, кандидат медичних наук. PUNCTION METHODS OF DIAGNOSTICS AND TREATMENT OF THYROID DISEASESAS. Tolstokorov - Saratov State Medical University n. a. VI Razumovsky, Head of Department of Surgery of Raising Skills Faculty, Doctor of Medical Science, Professor; GI Yershova - Saratov State Medical University n. a. VI Razumovsky, Department of Surgery of Raising Skills Faculty, Candidate of Medical Science; Yu. V. Kovalenko - Saratov State Medical University n. a. VI Razumovsky, Department of Surgery of Raising Skills Faculty, Assistant; SA Dergunova - Saratov State Medical University n. a. VI Razumovsky, Department of Surgery of Raising Skiils Faculty, Assistant, Candidate of Medical Science. Дата надходження - 1.10.2009 р Дата прийняття в друк - 15.06.2010 р А. С. толстокорие, Г. І. Єршова, Ю. В. Коваленко, С. А. Дергунова. Пункційні методи діагностики та лікування захворювань щитовидної залози. Саратовський науково-медичний журнал, 2010, том 6, № 2, с. 464-467. Метою цього дослідження є вивчення ролі пункційних методів при лікуванні та діагностиці різної патології щитовидної залози. Авторами статті представлені методи лікування 121 пацієнта з різними захворюваннями щитовидної залози. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що пункцій методи діагностики та лікування захворювань щитовидної залози можуть використовуватися в якості самостійних методів лікування і в комплексі з іншими медикаментозними засобами. Ключові слова: щитовидна залоза, аспіраційна біопсія, склеротерапія. A. S. Tolstokorov, G. I. Yershova, Yu. V. Kovalenko, S. A. Dergunova. Punction methods of diagnostics and treatment of thyroid diseases. Saratov Journal of Medical Scientific Research, 2010, vol. 6, № 2, p. 464-467. The object of this research is to study the punction methods role under diagnostics and treatment of different thyroid diseases. The authors of this article present treatment methods of 121 patients with different thyroid diseases. The received results allow to draw a conclusion, that punction methods of diagnostics and treatment of thyroid disease can be used as independent methods of treatment and in a complex with other medication remedies. Key words: thyroid, aspiration biopsy, sclerotherapy. Введення. Зростання захворювань щитовидної залози (ЩЗ) у всьому світі ставить проблеми їх діагностики та лікування в ряд важливих соціальних завдань. Відзначається збільшення захворюваності на рак ЩЗ, аутоімунний тиреоїдит. Зростання активної хірургічної тактики, «омолодження» ти-реоідітов часто призводять до гіпофункції ЩЗ, необхідності замісної терапії тиреоїдними гормонами. Все це диктує необхідність вироблення раціональних показань до хірургічного лікування, вдосконаленню діагностики, виробленні новітніх методик лікування вузлового зобу, тиреоиди-тов. У 1992 році вперше з'явилися роботи італійських хірургів про використання етанолу при лікуванні вузлового зоба. В даний час накопичений значний досвід використання спирту при лікуванні дифузного токсичного зобу, при склерозуванні кіст, доброякісних вузлів, рецидивних зобах. Аспіраційна біопсія, в першу чергу, виконує діагностичні завдання. Морфологічна верифікація діагнозу сприяє правильному вибору тактики лікування і в значній мірі визначає обсяг хірургічного втручання, зменшує кількість невиправданих операцій. Точність даного дослідження визначається рядом факторів. Діаметр голки залежить від характеру передбачуваного захворювання: від найменшого при дифузному токсичному зобі (висока ступінь ва-скулярізаціі залози ускладнює адекватний забір матеріалу) до максимального при колоїдному зобі, тиреоїдиті Ріделя. Роздільна здатність тонкоголкової аспіраційної біопсії залежить від техніки забору матеріалу, кваліфікації хірурга і цитолога, здатності комплексної трактування клінічного, інструментального та цитологічного діагнозів. В останні роки точність і специфічність Відповідальний автор - толстокорие Олександр Сергійович 410056, м Саратов, вул. Рахова, д. 98/106, кв. 22. Тел. раб .: (8452) 50-02-03; 8-927-220-80-36. E-mail: hirurgiyafpk @ mail. ruтонкоігольной біопсії парі діагностиці аутоімунних захворювань досягли 90%, а раку та інших гиперплазий - 60-70%. Етапність в діагностиці вузлових утворень ЩЗ (доопераційний, інтрао-пераціонний і заключний - морфологічний) дозволила розширити дані показники до 80-90%, а за нашими даними, - 78% при раку, 86% - при аутоімунному тиреоїдиті. В окремих випадках тонкоигольная аспіраційна біопсія грає і лікувальну роль. Мова йде про простих одиночних кістах, коли видалення вмісту кісти нерідко призводить до її облітерації. Методи. Пункційні методи лікування були використані у 121 хворого з різними захворюваннями ЩЗ у віці від 22 до 61 року. Ультразвукове дослідження виконувалося на апараті imig Point (USA) лінійним датчиком 7,5 МГц в режимі сірої шкали, з використанням колірного і енергетичного доплера. З 1997 року широко впроваджені і використовуються різні пункцій методи для діагностики та лікування захворювань ЩЗ. У першу чергу, мова йде про застосування тонкоголкової аспіраційної біопсії при диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин, гіпер-пластичних процесів, різних форм тиреоиди-тов. Пункційна біопсія проводилася як «сліпим методом» при пальпаторно визначається патології, так і під контролем ультразвукового дослідження з 4-5 точок: по периферії вузлового освіти, з центру, перінодулярной тканини. Цитологічне дослідження пунктату для верифікації діагнозу проводили після фарбування мазків по Граму. Результати. Як показує досвід, вже через 2-5 днів після аспірації вмісту кісти відбувається її повторне заповнення. Первинна пункція кісти є необхідною процедурою для цитологічної верифікації діагнозу, для виключення злоякісності і як початковий Рис. 1. Виконання тонкоголкової аспіраційної біопсії під ультразвукової навігацією з використанням пристрою та одноразової системи Рис. 2. Осередкове освіту щитовидної залози до скле-ротерапіі (за даними УЗД) Рис. 3. Результати лікування вогнищевого утворення щитовидної залози через 3 місяці після 3 сеансів склеротерапії (за даними УЗД) етап для склеротерапії доброякісних гиперплазий і кіст (рис. 1). При повторному пунктируванні ми широко використовуємо етиловий спирт в концентрації від 75% до 95%. Визначення обсягу кістозного освіти здійснюється під контролем ультразвукового дослідження. Справжня кіста характеризується анехо-генним, аваскулярних вогнищевим утворенням правильної овальної або круглої форми (рис. 2). Для складного кістозного осередкового освіти властиво наявність тканинного компонента. Чи не видаляючи голки, після аспірації її вмісту, вводиться етанол в кількості від третини до половини обсягу з наступним його видаленням через 2-5 хвилин. Скле-ротерапія проведена нами у 68 хворих з кістозними утвореннями об'ємом від 1,5 мл до 90 мл. У 20 пацієнтів був «шоколадний» тип кісти. При цитологічному дослідженні у великій кількості виявлялися клітини запального ряду, гемосидерин, сидерофаги. У прогностичному плані лікування цих кіст найбільш сприятливий, ефект від введення спирту відзначений після 1-2 сеансів скле-ротерапіі. У подальшому у всіх обстежуваних при ультразвуковому контролі через 4-6 місяців на місці кісти виявлялася соединительнотканная структура без ознак рідинного вмісту. У 13 хворих було отримано типове серозне вміст кісти світло-жовтого кольору, прозоре, рідинне в кількості від 4 мл до 60 мл. Цитологічно виявлялися елементи вистилки стінки кісти без клітинного складу. Цій групі хворих з урахуванням продукує активності стінки кісти знадобилося від 1 до 3 сеансів склеротерапії з тимчасовим інтервалом від 1 тижня до 2 місяців індивідуально по мірі відновлення об'єму кісти. У 21 хворого відзначено складний склад кістозного освіти з наявністю чітко визначеного тканинного компонента. Необхідна умова для склеротерапії в даних випадках - цитологічна верифікація доброякісності освіти. При цьому діагностична пункція проводилась в першу чергу з тканинного компоненту з подальшою аспірацією рідинного вмісту. Після цитологічного дослідження пунктату виробляли алкоголізацію порожнини кісти 96% -ним етанолом на 2/3 об'єму без подальшої аспірації. У всіх випадках був отриманий позитивний ефект (рис. 3). Тривалість лікування - 1-3 сеансу. Найбільш складними для лікування нам представляються колоїдні кісти. По-перше, густе кістозне вміст представляє певні складності для видалення, вимагаючи голку більшого діаметра. Нами використовується голка з перетином 1,5 х 38. Однак клінічний ефект при колоїдному вмісті кісти менш виражений. При двох-триразових аспірації вдавалося тільки зменшити обсяг вузлового освіти. Крім того, вузли колоїдного типу часто зустрічаються у вигляді багатовузлового ураження із залученням до патологічного процесу обох часток і є наслідком дистрофічних процесів в щж. Обговорення. В останні роки став ширше використовуватися метод склеротерапії при солітарних вузлах в якості альтернативи хірургічному втручанню. Перший етап - морфологічна верифікація структури осередкового освіти. Тонкоголкова пункційної-аспіраційна біопсія виконується під контролем ультразвукового дослідження. В першу чергу, склеротерапія показана при вузлових утвореннях діаметром від 10 мм до 25 мм, будь ехогенності і структури, з періноду-лярні, рідше - змішаним типом кровотоку при відсутності цитологічних ознак аутоімунного тиреоїдиту, злоякісної пухлини. Цей методнееффектівен при наявності в структурі вузлів каль-цінатов, капсули діаметром більше 2 мм. Склероте-рапия, як метод лікування, була нами використана у 60 хворих з солітарні вузлами. Під контролем ультразвукового дослідження після визначення обсягу вузлового освіти в центр вводиться 95% -ний етанол в кількості 3/4 від обсягу вузла. Препарат вводиться повільно, причому поширення спирту обов'язково простежується на моніторі. Візуальна оцінка положення голки у вузлі за показаннями монітора є єдиним критерієм правильності виконання маніпуляції. Введення препарату реєструється на екрані в проекції освіти. У нормі етанол розподіляється рівномірно у вигляді «хмаринки». Якщо препарат поширюється у вигляді "доріжки", то бажано змінити положення голки, оскільки не виключено попадання голки в кровоносне русло, що вкрай небажано. З цією метою велику допомогу надає колірне допплерівське картування, при якому є можливість введення голки в аваскулярних зону. Про ефективність процедури дозволяє говорити зміна мережі пара- і інтранодулярних судин. Реєстровані при ультразвуковому дослідженні зміни розмірів і розмитість контурів вузлового освіти при проведенні кольорового доплерівського картування реєструються у вигляді 2 зон. Перша - безсудинних, є ділянкою тромбозів судин і некрозу вузла і паранодулярной тканини. На межі здорової й загиблої тканини визначається друга зона - посиленого кровотоку, як наслідок запальної реакції. По мірі розсмоктування некротизованої тканини перша зона зміщується. Загальне число ін'єкцій - від 1 до 6 залежно від клінічного ефекту. Частота -одна ін'єкція в 10-14 днів. Висновок. Бібліографічний список1. Assoc. Clin.

Немає коментарів:

Дописати коментар